За російську в батьківських чатах буде 11 тисяч штрафу? Не все так однозначно

• МОН підготувало для вчителів офіційну пам'ятку про мову спілкування в школі.
• У ній зокрема розповіли про відповідальність за повідомлення російською в батьківських чатах.
• За текст мовою держави-агресора можна отримати штраф від 3,4 тисячі до 11,9 тисячі гривень.
• Але автоматично це не спрацьовує: ми з'ясували, чому саме.

У Міносвіти підготували для вчителів пам'ятку — як розважливо й аргументовано відповідати батькам на два поширені питання про мову спілкування в школі. 

Перше: чому українську мають використовувати не лише на уроках, а й на перервах, у позакласній роботі. Друге, найчутливіше: чому батьки мають писати українською навіть у звичайних батьківських чатах у месенджерах.

Батьківський чат — це вже не «приватне спілкування»

Документ спирається на цілу низку законів — Конституцію, закон про забезпечення функціонування української мови як державної, закон про освіту, закон про національну безпеку — і рішення Конституційного суду від 14 липня 2021 року, яке прямо називає загрозу українській мові рівносильною загрозі національній безпеці держави. 

Ключовий аргумент пам'ятки простий: батьки — не сторонні спостерігачі освітнього процесу, а його офіційні учасники. Стаття 52 закону «Про освіту» прямо визначає їх саме так, а частина третя статті 55 того ж закону навіть зобов'язує батьків виховувати в дитини повагу до державної мови.

Закон про забезпечення функціонування української мови як державної не поширюється на приватне спілкування. Але спілкування в класному чи батьківському чаті — про розклад, домашні завдання, збори, організаційні питання — це, за логікою пам'ятки, вже не приватна розмова двох людей, а частина публічної освітньої сфери. А отже, на неї поширюється та сама вимога, що й на офіційне діловодство — спілкування вести державною мовою.

Чому все ж таки немає автоматичного штрафу

Одразу після хвилі публікацій у медіа про можливі штрафи для батьків (від 3 400 до 5 100 грн за перше порушення, до 11 900 грн за повторне протягом року — за статтею 188-52 Адмінкодексу) мовна омбудсменка Олена Івановська дала окреме роз'яснення, яке прямо застерігає від спрощеного тлумачення.

— Неможливо встановлювати наявність чи відсутність адміністративного правопорушення «на око». Закон вимагає оцінювати обставини кожного конкретного випадку. Якщо комунікація є частиною освітнього процесу, на неї поширюються вимоги щодо застосування державної мови. Якщо це приватне спілкування — мовний Закон на нього не поширюється, — наголосила Івановська.

Інакше кажучи, сам факт написання одного повідомлення російською в чаті класу автоматично нічого не означає.

Питання відповідальності виникає лише після того, як буде встановлено склад конкретного правопорушення — у передбаченому законом порядку, а не одразу після скарги чи скріншота.

Для цього важливий саме характер комунікації: хто учасники чату, з якою метою його створили, чи є серед учасників педагогічні працівники чи адміністрація закладу? І чи стосується спілкування саме організації освітнього процесу, а не побутових речей на кшталт «хто підвезе дитину» або привітання з днем народження в особистому листуванні між двома батьками.

Покарань насправді дуже мало

Показово, що у загальнонаціональному масштабі застосування статті 188-52 Адмінкодексу залишається вкрай рідкісним.

За звітом секретаріату мовної омбудсменки, у 2025 році загалом винесли 706 постанов у справах про адміністративні мовні правопорушення — це більш ніж удвічі більше, ніж 332 постанови роком раніше. 

Але навіть із цього масиву реальні штрафи отримали лише 95 порушників (13,5%), 404 людини (57,2%) відбулися попередженням, а 207 справ узагалі закрили — зокрема через закінчення строків накладення стягнення. Загальна сума нарахованих штрафів за 2025 рік перевищила 300 тисяч гривень.

При цьому найбільше порушень зафіксували зовсім не у шкільних чатах: 26% — в інтернет-представництвах (сайти, соцмережі), 19% — вивіски та реклама, 18% — сфера обслуговування. 

Сама Олена Івановська пояснює зростання кількості справ не тим, що люди стали частіше порушувати закон, а тим, що зросла кількість звернень від громадян (3 122 у 2025-му проти 2 314 роком раніше) і посилився сам контроль — заходів державного контролю побільшало на 32%.

Пошук у реєстрі судових рішень не показав жодної справи саме вінницьких судів за цією статтею, повʼязаної зі шкільними чи батьківськими чатами. Це узгоджується із загальною картиною: сама процедура притягнення до відповідальності — не миттєва. Спочатку потрібно зафіксувати порушення, скласти протокол, а сама справа розглядається місцевим судом, який і встановлює, чи є в діях людини склад правопорушення, зважаючи на всі обставини.

Що це означає для батьків і вчителів практично

Резюмуючи: вимога спілкуватися українською в шкільних чатах — законна й ґрунтується на цілій низці нормативних актів. Але це не означає, що кожне повідомлення російською автоматично тягне протокол і штраф. Відповідальність настає лише після встановлення конкретних обставин — і, судячи з наявної статистики, на практиці це відбувається вкрай рідко. 

Пам'ятка МОН радить вчителям діяти через роз'яснення й діалог: послідовно, доброзичливо звертати увагу на мовні вимоги, апелюючи до офіційної державної політики — і уникати конфронтації там, де можна досягти порозуміння.

Вас може зацікавити:

Хто очолив медичні обʼєднання Вінниці? Розповідаємо, що є в деклараціях директорів

Стадіон на Замостянській відремонтує «Брацлав»: вінницький клуб переміг у конкурсі

Вінниця шукає керівника для транспортної компанії. Обіцяють від 1,5 мільйона доходу на рік

×

Подякуй журналісту гривнею

Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ - автор цього матеріалу. Ви можете подякувати йому та надихнути на нові корисні матеріали

Закинути на Банку

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google